Гейдельберзький замок – найзнаменитіші руїни у світі!
Жителі міста Гейдельберг пишаються всесвітньо відомими архітектурними пам'ятками: першим університетом, зведеним у Німеччині та Гейдельберзьким замком, відомим як «найзнаменитіші руїни».
Історична довідка
Німці відрізняються акуратністю, педантичністю та працьовитістю. Чому вони пишаються руїнами, називаючи їх знаменитими?
Спочатку замок збудували в XIII столітті на горі Кенігштуль. Він розташовувався трохи вище, і його спіткала трагічна доля: удар блискавки зруйнував його вщент в 1537 році. Руїни, про які йдеться, належать нижньому замку, який звели через 50 років.
Замок проіснував відносно недовго, проте має насичену історію: у XY столітті тут був заточений антипапа Іоанн XXIII, у XVII його практично стерли з землі французькі завойовники. Споруду частково відбудували, але найбільша пожежа в 50-х роках XVIII століття залишила лише згарища, яка близько сотні років після цього були поза увагою влади. Більше того, у зв'язку зі втратою стратегічного значення, мешканцям було дозволено використовувати вцілілі будівельні матеріали. Це варварське рішення спричинило знищення найцінніших фрагментів Гейдельберзького замку.
Тільки завдяки ексцентричному графу Шарлю де Гремберг, який закохався у руїни та присвятив життя відновленню замку, ми маємо сьогодні можливість помилуватися історичною спадщиною. Граф привернув до замку громадську увагу та численних відвідувачів, особисто склавши путівник замком.
Діяльність де Гремберга дала свої плоди: у XIX столітті влада схаменулась і прийняла рішення про реконструкцію замку, проте виявилося, що не всі частини підлягають відновленню. У період 1897-1900 років. зміцнили руїни і відбудували Фрідріхсбау — фрагмент, що підлягає відродженню. Роботи проводились під керівництвом архітектора Карла Шефера.
Райські сади
У свої найкращі часи замок був оточений розкішними садами, які розбив відомий архітектор Саломон де Крос для коханої дружини Фрідріха V. Чудовий садок назвали Hortus Palatinus, а його краса вражає уяву сучасників.
Дизайн саду був складним та вишуканим. Відвідувачів захоплювали басейни та фонтани з чистою водою, численні гроти, тераси з рослинами, завезених з далеких країн, хитромудрі петляючі, вимощені бруківкою доріжки.
Прекрасний сад був варварсько знищений французами. Від нього залишилося кілька старих дерев, що дивом уціліли після пожежі. Свідчення про райську красу Hortus Palatinus збереглися лише у живописі Вільяма Тернера та літературних творах Марк Твена та Віктора Гюго.
Сучасні реалії
Успішне будівництво залізниці, завершене 1840 року, наповнило місто натовпами туристів, які приїхали помилуватися мальовничими руїнами. У наші дні, Гейдельберг щорічно приймає більше мільйона відвідувачів, більшість з яких родом із Японії та Америки.
Найцікавіша частина замку – це успішно відновлений сегмент Фрідріхсбау. Ошатний фасад включає різноманітні скульптури, а в старовинному крилі Рупрехта можна помилуватися каміном, що зберігся з епохи Відродження. Любителі старовинних парків можуть поблукати по прилеглій території та побачити те, що залишилося від розкішних фонтанів та терас.
У замку можна відвідати музей аптекарської майстерності, адже саме тут було відкрито першу європейську аптеку. Ви зможете побачити стародавні медичні інструменти для хірургічних операцій та пристрої для виготовлення ліків.
Перлина музейної колекції - це винна бочка, величина якої перевищує всі відомі у світі аналоги. Помилуватися експонатом можна у підвалі замку. Тільки уявіть, що її об'єм перевищує 200 000 літрів, а для виготовлення знадобилося 130 дубів. Свого часу гігантська бочка виконувала практичне призначення і служила місцем зберігання «винного податку».
Символом замку є народний улюбленець Перкео — карлик, який був придворним та відомим пияком. Зображення Перке можна побачити на сувенірній продукції і в будь-якому місці міста.
Сьогодні замок живе на повне життя. Тут проводять культурні заходи, фестивалі, перфоманси, феєрверки та навіть весілля.
